Аргентина-Україна 9:0: що нам корисно знати про черговий аргентинський дефолт?

26 травня 18:01

Аргентина-Україна 9:0: що нам корисно знати про черговий аргентинський дефолт?

26 травня 18:01

23 травня 2020 р. Аргентина закріпила звання світового рекордсмена за кількістю оголошених дефолтів. З моменту здобуття країною незалежності, його оголошували дев'ять разів. Нинішній став третім в XXI столітті.

Аргентину часто порівнюють з Україною через низку причин. Подібне за чисельністю населення (41 млн в Україні, 44 млн - в Аргентині), багаті чорноземи і орієнтація на аграрний експорт, високий рівень корупції, постійні звернення до МВФ та схожі рекомендації кредитора, прив'язка нацвалюти до долара, висока тінізація і т. д.

Хоча у країн відмінностей більше, ніж подібного, кожен черговий дефолт південноамериканської держави підноситься як урок Україні. Чому Аргентина оголошувала дефолти та чому Україна може навчитися на її прикладі?

Зміст

У 2001 році Аргентина оголосила перший дефолт в третьому тисячолітті. Йому передували реформи 90-х років, коли песо прив'язали до долара 1:1 згідно із законом "Про конвертованість", провели приватизацію державної власності, залучили гарячі іноземні інвестиції. За десять років обсяги внесків в придбання держпідприємств склали майже 20 млрд дол., з них понад 16 млрд - від іноземних компаній, в основному європейських.

Саме іноземні компанії, які домінували в економіці, активно проводили скорочення, і за десять років рівень безробіття виріс з 6% до 18%. Експансія іноземців в економіку збільшила обсяги імпорту - в країну ввозилися комплектуючі, деталі, обладнання, технології і т. д. Дисбаланс зростав за рахунок зовнішніх запозичень і не тільки державним, а й приватним сектором: дочірні структури іноземних компаній залучали позики ззовні. Сукупний борг в 2001 р. перевищив 211 млрд дол., і майже 62 млрд дол. - борги приватних компаній.

До кінця 90-х американський долар, до якого був прив'язаний песо, зміцнився по відношенню до інших валют. Це зробило продукцію Аргентини дорогою і неконкурентною.

Каталізатором кризи безпосередньо в Аргентині стала світова криза 1997 г. Після неї сусідня Бразилія девальвувала реал і продукція з Аргентини втратила конкурентні переваги.

У 1999 р. в країні відбулись президентські вибори і новий глава держави Фернандо де ла Руа заявив про плани щодо реструктуризації аргентинського боргу. Але до 2001 р. вирішити проблему не вдалося. Влітку 2001 р. МВФ надав країні черговий кредит у розмірі 8 млрд дол., який виплати не покривав. Зняття готівки було заморожено, пенсійні виплати прострочені, в країні почалися заворушення.

В ході протестів загинули 20 осіб, понад 200 були поранені. У грудні того ж року в наданні позики МВФ вже відмовив, президент пішов у відставку і 23 грудня країна оголосила дефолт по боргам на суму у 100 млрд дол.

У 2005 і 2010 рр. Аргентина провела реструктуризацію: обміняла облігації на нові з дисконтом 79% і 75%. Два інвестора - американські хедж-фонди NML Capital і Aurelius Capital Management, борг перед якими склав 1,3 млрд дол., на такі умови не погодилися. Почалися судові розгляди, і в червні 2014 року Верховний суд США виніс рішення про виплату всього боргу хедж-фондам, разом з відсотками (на загальну суму 4 млрд дол.)

На той момент Аргентина розраховувалася з боргами і формально про дефолт не оголошувала. Відмова у виплаті двом кредиторам була принциповою - після цього пішов би вал позовів від тих, які раніше пішли на реструктуризацію. Рейтингові агентства знизили рейтинг країни до дефолтного рівня. Але це був дефолт селективний (вибірковий), який в Аргентині визнавати не хотіли.

Через два роки після з'ясування стосунків з кредиторами, в яких Аргентина не пішла на поступки, вона повернулася на світовий ринок капіталу. Цьому передували результати президентських виборів.

У грудні 2015 р. перемогу на них здобув Маурісіо Макрі - ліберал і ринковик. В країні пройшла податкова амністія, яка принесла скарбниці разово 10 млрд дол., удвічі зросли резерви, до 55 млрд дол.

У 2017 році Аргентина вийшла зі столітніми облігаціями з прибутковістю 7,9%. При пропозації на рівні 2,7 млрд дол., попит на них склав майже 10 млрд дол. Кредитори та інвестори повірили в ринкове майбутнє Аргентини та в її президента Макрі.

Маурісіо Макрі

Він повів політику скорочення бюджетного дефіциту. Її відчули на собі пенсіонери, яким не індексували пенсію. Була урізана програма субсидій.

Але затягування пасків не принесло швидких результатів. У 2018 р. світ почало трясти через торгові війни, деякі країни, в тому числі Італія і Туреччина, переживали локальні кризи. На цьому тлі інвестори втратили інтерес до ризикованих ринків, що розвиваються. Додав негативу і центробанк Аргентини, який знизив облікову ставку і зробив менш привабливими вкладення в боргові папери країни. Влітку того ж року аграрну економіку Аргентини, яка встигла зробити ставку на рентабельну сою, спіткало нещастя: найстрашніша за 50 років посуха.

Порятунку кинулися шукати на міжнародних ринках. У 2018 році була підписана кредитна програма з МВФ розміром 56 млрд дол. - наймасштабніша в світовій історії.

У серпні 2019 року в країні пройшли праймеріз. З 2009 р. вони передують президентським виборам. На них йде відбір кандидатів, та найслабші, які не набирають 1,5%, відсіваються. На цій "репетиції" виборів ліберал Макрі програв лівим - Альберто Фендандесу, який в якості віце-президента вів з собою Христину Кіршнер. Вона була дружиною президента Нестора Кіршнера, який обрався в 2003 р. Після його смерті в 2007 р. виграла вибори і займала пост президента до 2015 р. За цей час, незважаючи на "селективний" дефолт, в Аргентині вдалося досягти хиткого економічного рівноваги. Мабуть це й згадалося виборцям. Але не сподобалося інвесторам.

Фернандес та Кіршнер

Після праймеріз в серпні 2019 року, коли Макрі набрав 32%, а Фернандес 47%, стало ясно, що до виборів, тобто до грудня 2019 р., біля керма країни стоятимуть завтрашні переможені. Інвестори обрушили Аргентину. Песо впав на 30%, акції аргентинських компаній на Нью-Йоркській біржі впали на 60%, аргентинський біржовий індекс Merval обвалився на 38%.

У грудні 2019 р. Фернандес здобув передбачувану перемогу. І, як він зараз говорить, вже прийняв країну в стані дефолту. При вступі на посаду він назвав дефолт "віртуальним". У травні він став відчутним.

Борг Аргентини склав 234 млрд дол. Або майже 90% ВВП. У квітні 2020 року уряд запропонував кредиторам реструктуризацію 65 млрд дол. зовнішніх боргів. Умови: три роки пільгового періоду з виплат, скорочення виплат за відсотками - істотне, на 62% і менш значне скорочення номінальної вартості облігацій - на 5,4%.

"Подібно до рефінансування іпотеки, існуючі облігації будуть замінені новими облігаціями, що відображають сьогоднішній низький рівень процентних ставок. Але замість купонної ставки, що дорівнює ставці казначейства США, Аргентина пропонує середню купонну ставку в розмірі 2,3% (зараз середнє значення 7%, - ред. ), що вище за прибутковість по облігаціях казначейства США, наявних в портфелях кредиторів", - оцінює пропозицію з боку уряду Аргентини професор з питань сталого розвитку та професор політики і управління в галузі охорони здоров'я Колумбійського університету Джеффрі Сакс.

До 22 травня у кредиторів був термін, щоб прийняти пропозицію уряду. У цей день закінчувався пільговий період для виплати 500 млн дол. за трьома випусками державних облігацій. Три групи кредиторів від пропозиції відмовилася, 500 млн дол. не були сплачені та 23 травня Аргентина оголосила технічний дефолт.

Міністерство економіки Аргентини продовжило термін переговорів з реструктуризації до 2 червня і зараз веде переговори. Це дає надію, що "чорного" дефолту, тобто без угоди і реструктуризації, вдасться уникнути.

"Глобальні фінансові ринки зазвичай впадають в паніку, коли навіть одну країну (а тим більше кілька) починає "заносити на дорозі". Глибокі фінансові труднощі сьогодні відчувають, напевно, 30-40 країн. Всім їм треба рефінансувати свій борг в цьому році і в наступному — доти, поки відновлення економіки після пандемії не приведе до пожвавлення глобальної економічної діяльності, відновлення державних доходів та зниження необхідності в надзвичайних витратах. У подібних ситуаціях колективна логіка фінансових ринків потребує підтримки МВФ та демонстрації лідерських якостей декількома великими кредиторами. В іншому випадку починається грабіжницька гонка між кредиторами (варіація *дилеми ув'язненого). Кожен кредитор говорить іншим: "Ви рефінансіруете борг, а я отримую виплати, дякую". Якщо проявити необхідну уважність, тоді платежі з обслуговування боргу в цьому році можна (і потрібно) буде рекапіталізувати під низькі процентні ставки заради запобігання фінансовій аварії. Якщо ж цього не зробити, тоді 2020 ознаменується новою, руйнівною світовою фінансовою кризою", - вважає Джеффрі Сакс.

"Ймовірність того що уряд Аргентини домовиться із інвесторами дійсно є, глобально класичний дефолт за найгіршим сценарієм поховає не тільки економіку Аргентини, але поставить під питання в цілому розвиток економіки регіону "Південна Америка"., - пояснює член Ради НБУ Віталій Шапран. -Загроза регіональної фінансової кризи там дуже висока, крім Аргентини на континенті люблять дефолти Венесуела та Еквадор. Україні також "дефолт без правил" в Аргентині є невигідним, Аргентина дуже сильно впливає на ціни на соняшник та соняшникову олію, в меншій мірі на зернові. При погіршенні ситуації в економіці Аргентини і девальвації песо, виробники з цієї країни можуть обвалити ціни на частину українського експорту".

Ланцюжок такий: девальвація аргентинського песо робить її продукцію дешевшою. Це позначається на світових цінах. Менші ціни - нижча виручка українських експортерів, а значить менше надходження інвалюти в країну і тиск на гривню.

Але такий ризик невисокий. Причина саме в тому, що нинішній аргентинський дефолт не схожий на два попередніх. Найімовірніше, він закінчиться реструктуризацією. Південноамериканська країна вибрала правильний час, щоб заявити про невиплати: саме тоді, коли пандемія Covid-19 прийшла в регіон та щосили в ньому розгорнулася. Кредитори будуть виглядати як хижаки, якщо відмовляться реструктуризувати борги країни, яка входить в топ-3 економік континенту, топ-20 економік світу і знаходиться на карантині, який триватиме щонайменше до 7 червня. Дефолт відгукнеться всім сусіднім країнам і, на тлі світової кризи, обвалить весь регіон.

"Зараз дефолт і не технічний, і не за підсумками співпраці з МВФ. Це інструмент тиску на кредиторів. Аргентина веде переговори, щоб отримати відстрочку. Більше 40% кредиторів вже згодні, а частина впирається. Дефолт - це тиск на незгодних. Коли велика частина кредиторів дозріє, інші теж будуть змушені погодитися, - говорить експерт інституту Growford Олексій Кущ. - Для латиноамериканських країн тема реструктуризації, списання частини боргу, тиску на кредиторів за допомогою дефолту не нова. Це у нас тему дефолту демонізували".

Подібність Аргентини та України в ряді позицій експерт підтверджує - аграрний потенціал, населення, співпраця з МВФ. Навіть вказує на схожість в результатах виборів та особливостях переможців. Макрі він порівнює з Петром Порошенком, який підтримав десоціалізацію держави. Щоправда, на відміну від п'ятого президента України, запропонував економічну програму, яка почала давати результати у вигляді зростання економіки. Але потім соціальні потреби взяли гору.

"Є країни, які можуть зростати без глибокої соціальної інклюзії ВВП, без проникнення в соціальні верстви. В основному, це країни тоталітарні. Такі країни як Аргентина і Україна не можуть зростати без соціальної інклюзії. Без поліпшення соціальних стандартів людям до лампочки динаміка зростання, - говорить Олексій Кущ. - Але на цьому схожість закінчується. Аргентина крім сільгосппродукції, виробляє автотраспорт, складну техніку, стимулює науку, інновації. У країни високий індекс інновацій, освіти, медичного забезпечення, столиця перебуває на такому рівні технологічного розвитку, до якого меру Києва ще вчитися і вчитися. В Аргентині немає масової трудової міграції, вона проводить саміти "Великої двадцятки". При населенні трохи більше 40 млн, ВВП становить понад 500 млрд дол., а у нас 150 млрд. Коли деякі люди лякають Україну аргентинським дефолтом, це схоже на казку дядечка Римуса про хитрого кролика, який просив лиса краще з'їсти його, але тільки не кидати в терновий кущ. Якщо дефолт у нас призведе до того, що буде як в Аргентині, хочеться попросити про дефолт. У нас все зводиться до дефолту в 2001 р. із заворушеннями і заморожуванням вкладів. Але в Аргентині після дефолту заморожені вклади перерахували за певним фіксованим курсом, а у нас в 2014-2015 рр. їх просто спалили - бізнес і населення втратили в банках кілька сотень мільярдів".

Саме тому Аргентині після двох дефолтів з різницею в 13 років вдалося повернутися на ринок капіталу і стати другою країною в Латинській Америці після Мексики, яка розмістила столітні облігації під прибутковість, яку на той момент Україна не могла собі дозволити.

Україна бідніша, хоча жодного разу не оголошувала дефолт. Аргентина багатша, хоча оголошувала його вісім разів та один раз не визнала. Невже тільки бідність не дозволяє використовувати аргентинський спосіб тиску на кредиторів? Насправді, в першу чергу не вистачає суб'єктності політичних еліт та їх інституційної пам'яті.

"Інституційна пам'ять - це спадкоємність еліт в служінні державі. При всій корупції, в Аргентині вона все ж є. Еліти там суб'єктності та це проявилося навіть у такій шаленій події, як напад на Фолклендські або *Мальвінські острови. З точки зору політики вчинок був божевільний, але він підтвердив суб'єктність еліт: щоб спробувати повернути острови, вони не питали ніякий "обком" в Пекіні чи Вашингтоні , - резюмує Олексій Кущ. - Наші еліти вважають, що держава - іграшка, яку їм дали на час. Немає інституційної пам'яті. У питанні суб'єктності у них є підпорядкування або фінансово-промисловим групам, або зовнішнім силам впливу, в основному, кредиторам. В нашому випадку дефолт може бути тільки мимовільний, коли в результаті світової кризи нікому до нас не буде діла і гроші закінчаться. Еліти не гратимуть в дефолт з точки зору нав'язування своєї волі кредиторам. Вони чекатимуть списку вимог, як це сталося в 2015 р., при реструктуризації боргів за міністра фінансів Наталії Яресько. Тоді Україна фактично підписала нав'язаний і невигідний нам план".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^