Антикризові ліки МВФ. Що будет з Україною без кредита?

24 березня 16:11

Антикризові ліки МВФ. Що будет з Україною без кредита?

24 березня 16:11

Кредит на загальну суму в 10 млрд грн - такого фінансування від Міжнародного валютного фонду домагається Україна. Судячи з усього, не безрезультатно.

Попередня програма, формально узгоджена президентом Володимиром Зеленським та директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою в грудні 2019 р., померла так і не народившись. Хоча 5,5 млрд дол. на три роки, які попередньо схвалили, вже неактуальна для країни сума, українська сторона не зробила головне, чого вимагав Фонд. Так і не погодила "антиколомойський закон" - про компенсації колишнім власникам банків-банкрутів. Його головна мета, зробити неможливою денаціоналізацію ПриватБанку та виплати його колишньому власнику Ігорю Коломойському.

Скільки та на яких умовах Україна зможе отримати від Фонду та чи готова влада піти на поступки заради кредиту?

Зміст

Фінансування в Україну може прийти по-різному. Перший спосіб - розширити програму, за якою вже досягнуто домовленість (Staff Level Agreemen) в грудні 2019 р.

Раніше узгоджена загальна сума програми розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF) - 5,5 млрд дол., терміном на три роки. Ці кошти спрямовуються в резерви НБУ, які зараз скоротилися через інтервенції на валютний ринок і опустилися нижче 25 млрд дол.

Варто звернути увагу, що базові умови EFF - 145% квот країни на рік. Квота України в МВФ - 2,74 млрд дол. Тобто можна було домагатися більшого фінансування, ніж обумовлені 5,5 млрд. Тим більше, що й базові умови - не межа. В України вже був досвід отримання EFF в 2015 р. Тоді вдалося узгодити програму на 17 млрд дол. на чотири роки (програму не завершили). Більше того, частину коштів в межах попередньої EFF можна було спрямувати в бюджет, а не тільки у ЗВР.

EFF, за описом самого МВФ, програма для країн із серйозними дисбалансами в платежах. Її видають під виконання комплексних завдань протягом тривалого часу. Тобто, якщо країна не буде проводити обумовлені програмою реформи, МВФ просто не дасть черговий транш. Що, власне, й відбувалося з усіма попередніми програмами, які погоджувала Україна. Було узгодження, меморандум, транш або кілька, а потім зупинка через невиконання *структурних маяків меморандуму.

Гроші, виділені в рамках програми розширеного фінансування, повертають кредитору протягом 4,5-10 років. Кредитна ставка становить від 1,05% до 3,05%, в залежності від суми програми. Плюс щорічна комісія 0,15-0,6% від запланованої на рік суми (ставка залежить від розміру та кількості траншів) й сервісний збір - 0,5% на кожну отриману суму.

Як повідомила заступник керівника Офісу президента Юлія Ковалів в ефірі програми "Свобода слова", йдеться про збільшення однієї програми майже вдвічі й про те, щоб спрямувати надбавку до бюджету. Фіналізувати домовленості, уточнила Ковалів, сподіваються протягом кількох тижнів. Тобто до середини квітня. Потім повинна бути місія Фонду в країну (і як це зробити в умовах карантину не зовсім ясно), потім висновок місії, узгодження керівництвом. Тобто, в кращому випадку, програму вдасться отримати в травні.

Проте раніше глава Національного банку Яків Смолій говорив й про другий спосіб - одразу про дві програми:

"Консультуємося щодо можливого отримання Україною фінансування в рамках механізмів невідкладної фінансової допомоги, яку Фонд передбачив для подолання проблем країнами з низьким рівнем доходів і економік, що розвиваються і які найбільше страждають від ефекту епідемії коронавируса".

Зараз МВФ виділяє 1 трлн дол. на боротьбу з коронавірусом. Країни можуть отримати гроші через:

  • механізм швидкого кредитування (Rapid Credit Facility). Це разова виплата, яка становить від 50% до 80% розміру квоти, а сума залежить від шоку, з яким зіткнулася країна. Можна звернутися за RCF повторно, але на рік не виділять більше 133,3% квоти. Ставка по RCF нульова й термін погашення довгий - десять років;
  • інструмент швидкого фінансування (Rapid Financing Instrument). Це разова виплата, яка обмежена 50% квоти. Можна звертатися за допомогою повторно, але кумулятивно виділять не більш 100% квоти на рік. Тут не дуже привабливі терміни погашення - 3-5 років. Ставка дорівнює 1,05%.

До недавнього часу кредит МВФ був потрібен для поповнення резервів та погашення зовнішніх боргів в період пікових виплат. У 2020 році Україна повинна виплатити загалом 17 млрд дол. Максимальні виплати - травень та липень, коли до сплати в гривневому еквіваленті потрібно підготувати 27 та 33 млрд.

Але після початку кризи, введення карантину йдеться вже й про дірку в бюджеті, розміри якої офіційно не оцінили. Експерти попередньо кажуть про дефіцит на рівні 210 млрд грн, а цілком можливо, що й вдвічі більше, якщо карантин продовжать. Тому частина коштів від Фонду необхідна й для бюджету.

Ще одна причина, з якої Україна вхопилася за Фонд, крім низьких ставок, - це прив'язка до програми з Фондом інших фінансових угод про зовнішні позики. Це, зокрема, 500 млн євро від Євросоюзу. А також кредити Європейського банку реконструкції та розвитку, США, Світового банку.

"Сьогодні прибутковість довгих єврооблігацій України злетіла до 14% в рік (була на рівні 4% ще в січні 2020 р - ред.). Ані уряд України, ані її підприємства більше не можуть брати кредити на приватному ринку", - констатує в своїй колонці Андерс Ослунд, старший науковий співробітник Атлантичної ради

Тобто без МВФ вже край і час підтискає. У травні намічена велика виплата, потрібно зрозуміти, карантин якої тривалості країні під силу, а тому визначитися на початку квітня. Тобто найближчими днями уряд і парламент повинні зануритися в підготовку.

"У грудні минулого року МВФ взяв на себе зобов'язання з нової трирічної угоди із стабілізації, що передбачає фінансування розміром 5,5 млрд дол., - пише Андерс Ослунд. - Ця пропозиція все ще знаходиться на розгляді, але Україна повинна зробити дві необхідні попередні дії , а саме прийняти закон про банки та реформу ринку землі".

Земля й "антиколомойський закон" - умови не секретні й давні. За оновленою неофіційною інформацією, в умовах кризи в МВФ базові вимоги взагалі звели лишень до закону про банки-банкрути.

Кабмін подав відповідний законопроект №2571 ще в грудні 2019 р. Бажання й можливості проголосувати його в тій редакції, яка влаштовувала б МВФ, у монопартійної більшості не знайшлося. Він пролежав у Раді до звільнення уряду Олексія Гончарука.

Після призначення нового прем'єра за регламентом всі не проголосовані законопроекти попереднього уряду відкликаються. Тому 4 березня "антиколомойський" документ пішов назад до Кабміну. 23 березня його нарешті узгодили та можуть винести в сесійний зал ВР на позачерговій парламентській сесії. Попередня її дата - 26 березня.

"Антиколомойський закон" - це тепер головна умова МВФ, - резюмує глава аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. - Як варіант, на позачерговій сесії готувалися розглядати надзвичайний стан. Але, судячи з усього, Володимир Зеленський проти. Він розуміє, що ліки можуть виявитися страшнішими за хворобу. Поки з введенням не поспішатимуть, хоча цього вимагають Арсен Аваков, Ілля Ємець. В пріоритеті зараз законопроект про неповернення ПриватБанку Коломойському. На думку МВФ, повернення може призвести до дефолту. Вибору особливого немає. Без програми з МВФ виключається можливість реструктуризації боргів, нових кредитів, щоб платити за зовнішніми боргами - 17 млрд дол. у країни немає й не буде. Це означає крах країни, її дефолт, з усіма негативними соціальними та політичними наслідками.

Незважаючи на те, що в монобільшості досить помітна група Коломойського, судячи з усього, там не озиратимуться на його бажання отримати сатисфакцію. Голоси за закон є. Питання в тому, чи вдасться зібрати кворум (для початку роботи ВР потрібно мінімум 226 нардепів, - ред.) Коломойський буде робити все можливе через афілійовані депутатські групи, щоб кворуму не було. Варіанти дистанційної роботи нардепів виглядають як гіпотетичні. Вони суперечать Конституції, яка передбачає пряме голосування. Тому основна інтрига: чи буде кворум на позачерговому засіданні 26 березня. Депутати можуть нібито злякатися коронавіруса. Але, наскільки мені відомо, більшість парламентаріїв вважають "антиколомойський законопроект" неминучістю. До Коломойському це розуміння, думаю, не прийшло. Він не раз говорив, що дефолт - не найгірший варіант для країни".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^