А потім загальне декларування. Як президент хоче провести податкову амністію та що буде після неї?

31 березня 09:40

А потім загальне декларування. Як президент хоче провести податкову амністію та що буде після неї?

31 березня 09:40

30 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада в першому читанні ухвалила одну з передвиборних обіцянок президента Володимира Зеленського - пул законопроектів про податкову амністію. 

Українцям запропонують легалізувати свої активи за пільговою ставкою і на умовах звільнення від відповідальності за податкові та валютні порушення. Це дуже стисла суть нульової декларації. Нюанси саме в умовах. Крім того, сенсу в легалізації доходів під пільгову ставку немає ніякого, якщо після цього не контролювати все, що виведено з "тіні". Це означає, що одразу з нульовою декларацією або в якості наступного кроку після амністії потрібно узгодити загальне декларування.

Але поки що Україна тільки на першому етапі: розбираємося в ініціативах президента.

Зміст

Їм присвячений законопроект №5153 - про зміни до Податкового кодексу.

Декларувати пропонують грошові активи (у гривні та інвалюті в фінустановах, права грошової вимоги, банківські метали, монети, електронні гроші), майно (нерухомість, транспортні засоби, предмети мистецтва, коштовності, паї в юридичних особах, цінні папери, права на дивіденди і т.п.) та майнові права. Готівка, як в гривні, так і у валюті, разовому декларуванню не підлягає.

Вони можуть бути розміщені як в Україні, так і за кордоном та були отримані за рахунок доходів, що підлягають декларуванню, до 1 січня 2021 р. Однак податки з цих доходів не були сплачені.

Заповнити нульову декларацію зможуть фізособи, самозайняті. Не зможуть ті, хто з 2005 р. подавали або повинні були подавати декларації за нормами антикорупційного законодавства - тобто електронні декларації. Якщо ж електронну декларацію подали, як це було потрібно для призначення на посаду, але воно так і не відбулося, тоді можна легалізувати свої активи.

Амністії не підлягатимуть активи, отримані з порушенням кримінального законодавства (крім податкових, валютних порушень, в зв'язку зі сплатою ЄСВ). Тобто корупціонери, злодії, грабіжники, шахраї та аферисти очиститися не зможуть.

Нульове декларування - справа добровільна і разова. Рамки у часі для нього - з 1 липня 2021 р. по 1 липня 2022 р.

Збір з декларування потрібно буде вираховувати самостійно з урахуванням пільгових ставок. Також самостійно декларант буде визначати базу для нарахування збору, якщо вона в нацвалюті. Якщо в інвалюті та якщо майно за межами України, то з підтверджуючими вартість документами. Джерело доходів, які дозволили придбати активи і майно, в декларації вказувати не будуть.

Подати декларацію до податкового органу (там і буде необхідна форма) дозволять як особисто, так і через уповноваженого представника - нотаріуса, знеособлено. У другому випадку уповноваженому представнику видадуть буквено-цифровий код — ідентифікатор.

Розміри зборів за декларацією:

  • 2,5% від номінальної вартості - для ОВДП терміном обігу понад рік;
  • 5% від бази - валютні цінності в банках, активи і майно в Україні;
  • 9% від бази - валютні цінності, активи і майно за кордоном.

Сплата збору звільнить від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства.

Після закінчення термінів в тому випадку, якщо нульову декларацію людина не заповнить, будуть автоматично вважатися активами, з яких сплачено податки:

  • ті, сумарна вартість яких становить до 400 тис. грн;
  • нерухомість, яка на дату завершення буде знаходитися у власності людини: житлова - квартира площею до 120 кв.м, будинок до 240 кв. м; нежитлова нерухомість площею до 60 кв. м;
  • один особистий транспортний засіб (крім призначеного для пасажирських перевезень, легкового авто з об'ємом двигуна не менше 3000 куб. см і вартістю не менше 375 мінімалок, літака, вертольота, яхти, катера, мотоцикла з об'ємом двигуна понад 800 куб. см).

Сплатити збір потрібно протягом десяти днів після подачі декларації. Дані в ній можна і уточнити, як це роблять і при подачі електронних декларацій. У цьому випадку попередньо подана інформація буде анульована.

Податкову перевірку джерел доходів обіцяють не проводити. Передбачається перевірка камеральна, тобто безпосередньо в приміщенні податкового органу на підставі даних в декларації і в базах, до яких податківці мають доступ або інформацію з яких вони можуть вимагати від інших органів, протягом 20 днів.

Нульову декларацію не можуть використовувати проти декларанта в кримінальних провадженнях, адміністративних справах. Є виняток - якщо це пов'язана особа в розумінні антикорупційного законодавства. Тобто близька людина до того, хто зобов'язаний подавати електронну декларацію.


Положення законопроекту свідчать про те, що:

  • стандартний набір благ середньостатистичної української сім'ї буде автоматично амністований. Але не заробітки трудових мігрантів та великі "сірі" доходи;
  • легалізувати можна буде не всі активи, а тільки ту частину, яку захоче показати державі декларант;
  • за допомогою диференційованого розміру зборів, українців підштовхують до того, щоб повертати в Україну валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном. Адже тут ставка вже не 9%, а 5%. Також підштовхують і до того, щоб вкладати їх в державні боргові папери, тобто вливати в бюджет через ОВДП. Адже під них ставка вже 2,5% Але не у тримісячні та піврічні облігації, а з більш тривалим терміном обігу;
  • у нотаріусів і оцінювачів з'явиться хоч і короткострокове, але непогане джерело заробітку.

Думка

На черзі загальне декларування

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Прийняття закону про амністію не буде мати жодного сенсу, якщо одразу не буде діяти принцип обов'язкового декларування громадян України, незалежно від службового становища, участі чи неучасті у виборах, займання чи не займання державної посади і т.д. Якщо проведемо амністію капіталу, а завтра немає обов'язкового декларування, всі, хто скористається амністією, далі будуть робити все можливе, щоб приховувати капітали і активи. Доведеться знову ухвалювати те саме.

Проблематику легалізації потрібно розглядати комплексно, паралельно з обов'язковим декларуванням, і добре, щоб було запроваджено єдиний принцип оподаткування — без будь-яких пільг. В наших умовах пільга перетворюється на діру, через яку проганяють контрабанду, частину легальної торгівлі, ухиляються виробники. Якщо запровадити три моменти одночасно, в комплексі це матиме той ефект, на який розраховує держава.

Амністію в будь-якому випадку треба проводити. Можливо, криза — саме час для цього, і власники капіталів, розуміючи, що світ крокує до цифровізації і приховувати щось все важче, вирішать, що краще на більш лояльних умовах легалізувати, ніж потім чекати на конфіскацію, заморожування активів і т.д. Державі якраз вигідно проводити її в кризовий період. Буде додаткове наповнення держбюджету. Оцінити його важко, бо йдеться про "тінь". Невідомо, скільки виведено, скільки буде бажаючих та на яку частку і суму легалізуватися. Але швидше за все, йдеться про десятки, а не сотні мільярдів.

Законопроект №5154. Документ короткий і доповнює статтю Бюджетного кодексу про склад доходів державної скарбниці. Всі кошти, які отримають у вигляді зборів за підсумками податкової амністії підуть до загального фонду держбюджету.

Законопроект №5155. Документ про зміни в закон про валютні операції. Він також короткий і звільняє тих, хто заповнить нульову декларацію, від відповідальності за порушення валютного законодавства.

Законопроект №5156 - про зміни до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення. Базові його положення - про звільнення від кримінальної та адміністративної відповідальності для тих, хто заповнить нульову декларацію. Також введення статті в КК про відповідальність за розголошення інформації з такої декларації: штраф від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів (85-170 тис. грн) з позбавленням права обіймати певні посади на термін до трьох років або позбавлення волі на той самий строк.

Але це не все санкції. Законопроектом хочуть переписати ст.164-1 КУпАП - про порушення подачі декларацій:

  • неподання або прострочення в поданні обов'язкових за податковим законодавством щорічних декларацій фізособами. Зараз попередження або штраф від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів (51-136 грн). Пропонують підвищити штраф до 5-15 неоподатковуваних мінімумів (85-255 грн);
  • до статті хочуть додати відповідальність для ФОПів та самозайнятих осіб за неподання або несвоєчасне подання декларацій та неведення обліку доходів і витрат. Штраф - від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (850-1700 грн).

Для України податкова амністія - процедура не обкатана. В інших країнах її проводили, в деяких і не раз за досить короткий проміжок часу, наприклад в Італії. Але не скрізь вдало.

Одним з яскравих провалів експерти називають податкову амністію, оголошену в Аргентині у 1987 р. Громадяни не побажали відкривати капітали на запропонованих державою умовах: їх інвестиція в держфонди для створення та модернізації виробництв.

Спірним є проведення податкової амністії в Бельгії у 2004 р. Законопроекти президента - не перші, які з цього приводу подавали в Раду. Раніше були пропозиції щодо податкової амністії і від голови фінансового та податкового комітету ВР Данила Гетманцева. Оцінюючи їх, в Головному науково-експертному управлінні ВР амністію в Бельгії навели в якості позитивного прикладу. Суть полягала в легалізації доходів від інвестицій за межами країни для фізосіб. Їх можна було просто задекларувати, фізично не повертаючи в країну, під ставку 9% або інвестувати в ЄС на термін від трьох років під ставку 6%.

Але проведення податкової амністії, що б не вказували в пояснювальних записках до законопроектів, завжди зводиться до двох цілей: поліпшення податкової дисципліни в перспективі та збільшення податкових надходжень одразу. У Бельгії надходження в казну за підсумками амністії склали 1 млрд євро, тоді як плани були на 10-15 млрд. Тому успіх був сумнівним.

В якості вдалого прикладу часто наводять досвід Італії у 2001-2002 роках. Тоді ставка податку на доходи, що підлягають легалізації, склала 2,5%. Замість сплати можна було купити державні облігації на суму, відповідну 12% легалізованого капіталу. За рахунок цієї акції економіка отримала 30 млрд євро.

Цю амністію назвали "Податковий щит" та після початкового успіху, у 2009 році її повторили з поправками. Але повторний досвід був уже далеко не таким вражаючим. Легалізації підлягали зарубіжні активи під ставку 5%. За оцінкою держави, за межами країни фізособи тримали 500 млрд євро, але легалізували лише одну шосту частину - 80 млрд і скарбницю поповнили всього на 4 млрд євро.

Думка

Легалізація для корупційних еліт

Олексій Кущ, економіст:

- Якщо подивимося, як вдала амністія проходить в інших країнах, то там вона починається з податкової реформи і визначення першопричин тіньової економіки. Сенс зараз її проводити, якщо першопричини не усунуто? Це надмірний регулятивний тиск держави і податковий тиск на бізнес. Потрібно провести дерегуляцію, змінити принципи фіскальної політики (замість репресивної, застосовувати політику відкритості та взаємної співпраці). Найголовніше, потрібно знайти рівноважну точку податкового навантаження, яка задовольнить суспільство, бізнес і державу. Після амністії дається перехідний період, а потім - жорсткі каральні заходи для порушників. Без виборчого правосуддя, застосовуючи правила до всіх: від продавця на ринку до власника фінансово-промислової групи.

Амністія не проводиться в період кризи. На прикладі Італії: 2001 р. - це фаза економічного зростання, світові ринки росли; а 2009 р. - це посткриза. На фазі зростання амністія потрібна тому, що тоді у економіки з'являється потреба в капіталі, а у власників капіталу - в легальному інвестуванні. Під час кризи все навпаки: вартість активів падає, потреба в капіталі теж, ніхто не хоче інвестувати і вважає за краще тримати кеш. Сенсу в такій легалізації немає.

Якщо провести амністію зараз, нею скористаються корупційні політичні еліти і стануть рукопожатними. Кожна мафія має кілька стадій розвитку. Перша стадія - гопники в спортивних штанях у 90-х, на другому етапі вони виросли зі штанів, отримали контроль над підприємствами, але залишилися гопниками. На третьому етапі це їх діти, які вчилися на Заході та хочуть статусу й визнання: брати участь у Віденському балі та відвідувати аристократичні прийоми. Для Заходу вони гопники, свої капітали вони там легалізувати не можуть і ховають їх в офшорах, оформляють рахунки та компанії на підставних осіб. В Україні тема легалізації буде використана для перетворення корупційних еліт на легальних мільйонерів.

Що стосується податкової амністії для бізнесу, то без усунення першопричин нічого доброго не вийде. А жаль. У нас в тіні десятки мільярдів доларів. Те ж стосується і капіталів. Амністія капіталів могла б дати істотний приплив грошей в реальний сектор, можна було б заробити грошей для бюджету. Але оскільки під нашою амністією ховаються інші цілі, нічого не буде. Корупційні еліти легалізують частину свого капіталу, яка потрібна для статусу. Бюджет отримає кілька мільярдів гривень - це крихти.

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів

Новини партнерів

Загрузка...
^