600 тисяч кожному: заради чого підвищують гарантії по депозитах та чи понесуть українці гроші в банки?

600 тисяч кожному: заради чого підвищують гарантії по депозитах та чи понесуть українці гроші в банки?
18 лютого 15:03

600 тисяч кожному: заради чого підвищують гарантії по депозитах та чи понесуть українці гроші в банки?

18 лютого 15:03

Верховна Рада збирається у другому читанні ухвалити законопроект про підвищення суми гарантування вкладів фізосіб та ФОП у банках. Його планували розглянути 18 лютого, але жодного закону цього дня не погодили. Проект про підвищення відкладається, але явно не довгий ящик.

Востаннє суму гарантування переглядали у 2012 році. Тепер на українських вкладників чекають привабливіші гарантії: замість 200 тис. грн, держава спочатку покриє суму в 400 тис., а потім у 600 тис. грн. Чому гарантії зростають і чи є у них підступ?

Зміст

Україна має зобов'язання підвищити гарантії щодо банківських вкладів відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. От тільки зробити це потрібно було ще до кінця 2019 року.

Більш висока планка суми гарантування має економічне обґрунтування. Востаннє її переглядали у 2012 р. Тоді ухвалили закон про систему гарантування та покриття, яке становило 150 тис. грн, підняли до 200 тис. грн. Тоді офіційний курс був 7,99 грн за дол., а зараз він у 3,5 рази вищий — 28,3 грн за дол. Інфляція за 2013-2021 роки. — плюс 123 пвідсотковіпункти.

За європейським законодавством, Директивою 2014/49/ЄС, сума гарантування – 100 тис. євро. Але до 3,2 млн грн у нас її підвищити, звісно, не готові. Хоча з урахуванням девальвації гривні розглядали план одразу підняти її втричі, погодили поетапне зростання. До кінця 2022 р. – до 400 тис., а згодом до 600 тис. грн.

Новим законом за Фондом гарантування вкладів фізосіб ФГВФО закріплять право у разі "нестійкого фінансового стану банківської системи" переглядати розмір суми гарантування. Але знижувати її він не може - тільки підвищувати і лише на якийсь час. Потім, також протягом певного терміну та поступово, може знизити, але лише до рівня 600 тис. грн.

Підвищення суми стосується лише вкладів у тих банках, які виведуть із ринку після набуття чинності законом. Календар той самий – 400 тис. гарантуватимуть за неплатоспроможними банками, які виводитимуть з ринку після набрання чинності законом і до кінця 2022 р., 600 тис. грн за тими банками, які виводитимуть з ринку з 2023 р. Жертви банкопаду 2015-2016 рр. обійдуться тими самими 200 тис. грн.

Другий нюанс: Ощадбанк стає учасником ФГВФО. Тобто його нові вкладники одразу підпадають під умови системи: держава гарантуватиме не всю суму вкладу незалежно від її розміру, а 400 тис. грн на старті та 600 тис. грн з 2023 р. За вкладами до набуття чинності закону держава гарантує всю суму, але лише протягом півроку після того, як "Ощад" стане учасником системи гарантування.

Держбанк так само, як і решта учасників системи, робитиме регулярні внески. Регулярний збір у ФГВФО – 0,5% бази нарахування у нацвалюті та 0,8% - в інвалюті. У ФГВФО мають бути у наявності кошти, щоб покрити не менше ніж 2,5% від усієї суми гарантованих вкладів. Якщо йде розбалансування, можна випускати векселі, залучати кредити, стягувати штрафи та пеню, але про підвищення збору не йдеться. Новим законом Фонду дадуть це право. Підвищення збору не буде стосуватись Ощадбанку. Натомість протягом трьох місяців після входження до системи він має зробити перший внесок – 1% від регулятивного капіталу або 219 тис. грн станом на 30 вересня 2021 р.

Десять років із підвищенням суми зволікали та пропустили банкопад 2014-2017 рр., коли із системи вивели 90 банків. Але й зараз на фінансовому обрії не все спокійно. Для системи, каже економіст Олексій Кущ, ризики лишаються. Економіка циклічна і кризи завжди приходять, питання лише у термінах. В Україні кожну нову амортизувала і нова група банків. Наступна ударить по державним.

"Попереднє банківське чищення призвело до того, що систему очистили від банків, але не від проблемних активів банків, хоча діяти треба було навпаки, - розповідає економіст. - Воно призвело до того, що зараз понад 50% системи сконцентровано в руках державних банків. Половина нашої системи – держбанки, серйозний сегмент – іноземні і, у вигляді екзотики, з українським капіталом, в основному олігархічні. Кризу 2008 р. взяли на себе банки з іноземним капіталом, які кредитували у валюті, а ці кредити стали проблемними. У 2014-2015 роках. кризу взяли на себе банки, пов'язані з місцевим бізнесом, які серйозно постраждали від втрат корпоративних кредитних портфелів. Це девальвація, банкрутства підприємств, втрата активів на Донбасі та в Криму. Майбутня криза зміститься у сегмент держбанків. Там закладено нейтронну фінансову бомбу. Близько 300 млрд грн - кошти населення в держбанках, з яких 40% - кошти, які можна забрати будь-якої миті. Якщо населення почне їх масово забирати, варіантів два: поганий та жахливий. Поганий – надрукувати гроші, роздати депозити, створити інфляцію та девальвацію. Досить згадати, що девальвація у 2014-2015 роках була на тлі докапіталізації ФГВФО на 70 млрд грн. Зараз мова піде про ще більші суми. Жахливий варіант – заморозити вклади. Тоді це спричинить колосальний соціальний вибух".

Крім суми гарантування, національне законодавство має й інші відмінності від європейської Директиви, які змінювати не збираються. ФГВФО не гарантує виплати за низкою випадків, у тому числі за вкладами:

  • на суму меншу за 10 грн;
  • пов'язаних осіб, осіб, які надавали банку професійні послуги (аудитори, оцінювачі);
  • з індивідуальними відсотковими ставками, відмінними від ринкових;
  • з рахунків, що перебувають під судовим арештом.

У Директиві ЄС таких умов щодо фізичних осіб немає. У випадку із судовими провадження, погашення не поширюється на депозити, пов'язані із судовим рішенням у справі про відмивання грошей.

У європейському законодавстві передбачено (ст.8), що суму за вкладом має бути виплачено протягом семи робочих днів. До цієї мети мають прийти з 2024 р. Поки що діє перехідний період: час виплати гарантованої суми до кінця 2023 р. – десять робочих днів.

Українське законодавство (ст. 28 закону про систему гарантування) передбачає, що виплати мають лише стартувати не пізніше ніж через 20 робочих днів після початку виведення банку з ринку.

Варто також нагадати історію гарантій вкладникам ПриватБанку. Після націоналізації "Привату", щоб заспокоїти українців, у грудні 2016 р. ВР ухвалила законопроект №5553 щодо гарантій вкладів фізосіб у державних банках. За ним вклади в "Приваті" на 200 тис. грн гарантуються Фондом, все що вище за цю суму і до повного обсягу — державою.

ВР поправки ухвалила, на підпис президенту Петру Порошенку, який був їх ініціатором, надіслала. Але там документ і сконав. Зараз закон про банки та банківську діяльність діє без цих поправок, "Приват" є учасником ФГВФО, а законопроект так і стоїть зі статусом "направлено на підпис президенту". Жодна із змін у банківському законодавстві за останні шість років цей парадокс не усуває. Новий законопроект про суму гарантування також.

Олексій Кущ каже, що здебільшого фізособи та ФОП – дрібні вкладники, які й у суму 200 тис. грн уміщалися. Це якщо говорити саме про кількість вкладників. Якщо ж говорить про обсяги вкладів, уточнює економіст, то близько 40% – великі вклади понад 200 тис. грн.

"Збільшення суми гарантування йде не на користь простих людей, - пояснює економіст. - Вони зберігають у банках до 200 тис., а якщо більше і в сім'ї, то немає проблем зробити внесок від кожного члена сім'ї в одному банку по 200 тис. грн тим більше у кількох. Закон приймається на користь політичних еліт, умовного депутата, який розіб'є свої заощадження по 400 тис., а потім по 600 тис. грн за вкладами у меншій кількості банків, ніж зараз".

За даними ФГВФО, за 2021 р. загальна сума вкладів фізосіб та ФОПів зросла на 11% і склала 675,6 млрд грн. Данило Гетьманцев, ініціатор законопроекту про підвищення суми гарантування, сказав, що порівняно з 2019 р. депозитні вклади українців зросли на 58%.

"Це (підвищення суми гарантування до 600 тис. грн, – авт.) стане ще одним стимулом для збільшення розмірів банківських заощаджень наших громадян", – висловив думку Гетьманцев.

Але всі ці цифри знову ж таки про збільшення суми вкладів, а не кількості вкладників. Олексій Кущ констатує: українці гроші у банки не несуть.

"Не через низьку суму гарантування, а через високі політичні ризики. Хто на тлі страху війни віддає їх у банки? У нас ще так люблять захищати вкладників, що не можуть вирішити просте питання із сумою гарантування вкладів у "Приваті". Я бачу черги в банкомати ПриватБанку. Хочете заспокоїти? Підпишіть закон про повну відповідальність держави за вклади в ньому, - резюмує економіст. - Люди не бігтимуть віддавати гроші в банки після підвищення суми гарантування через ризик. Але ще й тому, що прибуток банківського депозиту перестав відігравати свою роль. Раніше, як казали пенсіонери, можна було заробити другу пенсію. Робиш вклад 200 тис. грн під 15% і отримуєш по 2,5 тис. на місяць. Зараз відсоток за банківським депозитом менше 10%. На нього податок на прибуток фізосіб 18% і 1,5% військового збору. Мінус оподаткування і виходить дохід як кіт наплакав - менше інфляції".

Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Підпишіться на НАШ у соціальних мережах

Коментарі

фото користувача
Для коментування матеріалу або зареєструйтеся
+ Більше коментарів
^