14 травня на паливному ринку держава встановила регулювання цін. Напередодні операторів зобов'язали декларувати очікуване їх підвищення на два види бензину і дизпаливо. Крутіше за це рішення може бути тільки встановлення урядом максимальної вартості.

На командний метод бурхливо відреагували великі преміальні мережі - позбулися програм лояльності та вилучили з продажу брендові марки. Решта, як пояснюють експерти, готуються переглядати розцінки в бік підвищення - держрегулювання це дозволяє. Споживачі в подиві, ринок в обуренні. Розбираємося, як саме будуть декларувати і регулювати ціни на паливо, хто від цього виграє і програє.

Зміст

Історія протистояння

З ініціативи Офісу президента уряд узгодив державне регулювання цін на паливо, яке набрало 15 травня. Як пояснив міністр економрозвитку Ігор Петрашко, рішення прийнято в якості реакції на необґрунтоване підвищення цін. Однак воно визріло аж ніяк не на початку травня, а раніше.

Ще в березні були очевидні потенційні проблеми на ринку в зв'язку з відходом звідти компанії Proton Energy Group, що постачала в нашу країну 1,7 млн тон російського дизпалива. Фоном йшло подорожчання нафти (з 38 дол. в жовтні до майже 70 дол. за барель в березні), плюс вічна проблема "підпарканників" - тіньового ринку.

Почалися затяжні переговори, в ході яких і за інформацією джерел, уряд пропонував ввести держрегулювання, а ринок парирував і відбивався. 2 квітня Кабмін і Нафтогазова асоціація України заявили про підписання меморандуму про наміри. НАУ взяла на себе зобов'язання надавати некомерційну інформацію про тіньовий обіг, уряд - боротися з нелегалами, а за неформальними домовленостями трейдери пообіцяли тримати ціни.

Наприкінці квітня на засіданні комітету ВР з фінансів разом з правоохоронцями, представниками Мінфіну та учасниками ринку обговорювали результати боротьби з тіньовим сектором виробництва і торгівлі паливом. Як повідомили в НАУ, вичерпні відповіді отримати не вдалося. Якщо простіше, то результати боротьби держави з тіньовиками не вразили. Меморандум віджив своє, і в травні, умивши руки, оператори почали підвищувати ціни.

Тоді в уряді повернулися до початкової ідеї. Запустили артпідготовку, і 12 травня набрали чинності зміни в постанові №341 - про заходи щодо стабілізації соціально значущих цін.

Його ухвалили рік тому і його положеннями зобов'язали суб'єкти господарювання заздалегідь попереджати про майбутнє подорожчання. Список товарів, щодо який продавці повинні робити попередження, як раз і розширили за рахунок бензинів А-92 і А-95, а також дизпалива. За деякими позиціями термін декларування залежить від масштабів подорожчання і попереджати потрібно за три дні, якщо є намір підвищити одразу на 5-10%, за два тижні, якщо на 10-15%, і за місяць, якщо більше, ніж на 15%. Але не щодо палива. Операторів зобов'язали попереджати за 20 днів про намір підвищити ціни на 1%.

Через два дні підключилася важка артилерія. 14 травня на позачерговому засіданні Кабмін погодив постанову, якою обмежив торговельну надбавку при реалізації бензинів - не більш як 5 грн до середньої вартості і при реалізації дизпалива - максимум 7 грн до середньої вартості.

Визначати середні ціни кожні десять день, 3,13 і 23 числа місяця, повинен "Нафтогаз" з урахуванням даних агентства Platts CIF NWE, плюс ПДВ, акциз, курсові коливання і коефіцієнти 0,825 кг/л для дизеля і 0,745 кг/літр для бензинів.

Термін дії держрегулювання цін - на час карантину.

Три з чотирьох найбільших операторів - WOG, OKKO, Socar моментально повідомили, що припиняють реалізацію преміальних видів бензину і ДТ. І по-різному, але обрізають застосування програм лояльності.

16 травня в уряді уточнили, що як раз брендове преміальне паливо під держрегулювання не підпадає.

Гра без переможців

Позиція Європейської Бізнес Асоціації за урядовим рішенням така:

• це суперечить Угоді про Асоціацію, оскільки передбачає втручання держави в ринкові процеси;
• крім зазначених у постанові додвитрат, є ще транспортування, зберігання, сертифікація, контроль якості та інші, які не враховано;
• рішення про декларування ціни спотворює цінову конкуренцію, а обмеження надбавки заганяє всіх у один ціновий коридор. Все разом суперечить принципам прозорої конкуренції;
• за законодавством про ціни і ціноутворення, якщо регульована ціна нижче економічно обґрунтованої, виконавча влада і місцеві органи влади повинні компенсувати бізнесу різницю;
• збитки бізнесу - це зниження податкових надходжень, отже, і недоотримання держбюджетом.

У Нафтогазовій асоціації України дають ті ж аргументи і попереджають про можливий відхід частини легального ринку в тінь, можливе закриття деяких АЗС, підірвану довіру інвесторів.

Nash.Live звернувся до експертів з проханням роз'яснити, що держрегулювання змінить для кінцевих споживачів і чому уряд пішов на таке одіозне рішення.

Леонід Косянчук, експерт ринку нафтопродуктів:

- Не було ніяких підстав і передумов для прийняття таких істеричних рішень. За три дні ввели декларування підвищення цін за 20 днів, що є яскравим показником нерозуміння ринкових процесів і того, як у нас в країні відбувається ціноутворення нафтопродуктів. Через пару днів ми отримали держрегулювання. 13 стаття закону України про ціни і ціноутворення це дозволяє якщо потрібно в критичні моменти. Нічого критичного не бачу. Чому нафтопродукти приплели до товарів, що мають відношення до коронавірусу і карантину, теж незрозуміло.

Хто виграв? Оператори середнього сегмента. Хто програв? Преміум-мережі, які завжди тримали захмарні ціни 30 грн і більше. Тому що побудували хитру систему: ставили на стелі 31 грн за літр, а за системою лояльності давали знижку від 1 до 5 грн і 6 грн в окремих випадках. В результаті людина купувала по 26 грн, незважаючи на те, що на стелі стояла ціна 31 грн.

Президент Зеленський ще в листопаді, коли нас збирав, говорив, щоб прибрали системи лояльності і винесли їх на стелу. Тепер всі системи лояльності призупинили. Зробили демарш - зняли з продажу преміальні види палива. По-хорошому, з точки зору споживача, що ви заправилися А-95, що преміальним А-95 - ніякої різниці ані автомобіль, ані екологія не відчують. Це була замануха, щоб можна було встановлювати будь-які ціни і отоварювати багатих людей, для яких ціна палива не так важлива.

Що стосується преміальних бензинів, то, наприклад, мережа UPG, яка має прямі постачання з Мозирем (Мозирський нафтопереробний завод в Білорусі, - авт.), свій сотий бензин продає по 30,2 грн, тобто влазить в норму. Демарш преміальніков на їхній совісті. Вони ситуацію загострили, вони ж від неї і постраждали.

Тепер що виходить. Згідно представленої методики, в травні А-95 повинен коштувати 30,22 грн (дизельне паливо - 27,89 грн, - авт.). До цієї ціни ані дискаунтери, ані лоукостер в ринку не дотягували. Преміальних у нас всього 14% від загальної кількості АЗС. Вони тримали високі ціни, а решта і не мріяли їх поставити. Вони виглядали гірше, у них інші витрати, заправки коштували не таких дурних грошей. Тепер вони будуть піднімати ціни до цієї межі. Їм ніхто не забороняє, а навіть встановлюють.

Держава не отримає нічого. Бензин опобадковували на кордоні або на заводі, якщо це українське виробництво. Акциз і ПДВ - держава отримає 12 грн в будь-якому випадку, що при ціні 50 грн, та хоч безкоштовно віддавай. Тобто для бюджету нуль.

Але за всі ці художні твори, як я сподіваюся, вже колишнього міністра економіки Петрашка, заплатить кінцевий споживач. Якщо він раніше купував бензин по 25-26 грн, то тепер держава поставила 30,22 грн.

Відбулася зрівнялівка. Тобто була знищена цінова конкуренція. У мене немає освіти психіатра, тому пояснити рішення не можу. У нас ціни залежать від зовнішнього ринку (80% всіх нафтопродуктів купуємо по імпорту). За попередній місяць ціна там виросла на 10-12%. Ось-ось куплені за цією ціною нафтопродукти прийдуть в ринок. У той же час наш роздріб: бензин подорожчав на 1,6%, а ДП навіть подешевшало на 0,4%.

Представлена методика не враховує деталь. В Україну нафтопродукти продають з премією 40 дол. на тонні або 1,2 грн на стелі, в роздробі. У п'ять гривень закладена ще логістика, тобто ще 1 грн на доставку від нафтобази на АЗС.

Тепер власники позбавлені можливості зробити цінової маневр. Я скажу, що 65% всіх заправок в Україні з листопада по квітень включно працювали в мінус, були нерентабельні. Тепер, коли тепло, знімаються карантинні обмеження, починається рух, оживає туризм, зробили обрізання за цінами. Тепер покрити збитки попередніх чотирьох місяців не вийде.

Я розумію, якби на ринку до цього панувала цінова вакханалія. Але ж ні. Ціни різнилися. Одна і та ж мережа продавала в Києві літр по 30 грн, а у Волинській області по 27 грн. Це було коригування соціальне, з урахуванням купівельної спроможності населення.

Резюмуючи: причин не було. Виграли дискаунтери. Програли, в першу чергу, споживачі, в другу чергу, преміальні мережі. Переможців немає.

Геннадій Рябцев, директор спеціальних програм НТЦ "Психея":

- Споживачі позбавляться вибору. Мережі практично зняли з продажів паливо преміального сегмента. Споживачі отримають зниження якості палива, оскільки зниження прибутковості операцій призведе до того, що призупинять внутрішні перевірки якості у великих мережах. Це посилить роль людського фактору. Всі хочуть заробити, в тому числі й на споживачеві. Відсутність контролю дозволяє розширити обсяги зловживань.

Ті компанії, які не зможуть вкластися в рекомендовані урядом обмеження, просто підуть в тінь і не будуть показувати реальну вартість палива. Цей відтік зменшить кількість цивілізовано конкуруючих компаній. Отже, це призведе до посилення ролі "підпарканних" заправок і тих компаній, які виробляють паливо, що не відповідає техрегламенту. Здійснюючи тиску на легальні мережі, Кабмін фактично стимулює їхніх конкурентів - сірий і тіньовий сектор. Споживач від цього нічого не виграє.

Ці обмеження економічно ніяк необґрунтовані, раптові (проект постанови був опублікований за день до затвердження). Це називається політична доцільність в концентрованому вигляді. У мене підозра, що це помста трейдерам, які пообіцяли протягом квітня тримати ціни на певному рівні, а потім їх повернули. Хтось тупнув ніжкою, стукнув ручкою. Може міністр захотів цим щось продемонструвати, щоб уникнути заяви про відставку. Але з економічної точки зору, і процес підготовки, і прийняття рішення, не витримують ніякої критики.

Безумовно, у мене є багато питань до трейдерів. Але проблеми ринку потрібно вирішувати не в такий спосіб, як було запропоновано.